Словарь української мови (1924)/повузити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повузити
Берлін: Українське слово, 1924

Повузи́ти, жу́, зи́ш, гл. Съузить, сдѣлять уже. Коли б була мати кишені не повузила, були б і в мене широкі рукава. Ком. II. № 900.