Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повчіплюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повчіплюватися
Берлін: Українське слово, 1924

Повчі́плюватися, люємося, єтеся, гл. Вцѣпиться (о многихъ). Дітвора йому в поли повчіплювалась. О. 1861. IV. 149.