Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повівати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повівати
Берлін: Українське слово, 1924

Повіва́ти, ва́ю, єш, гл. Повѣвать, вѣять. Буде вітер повівати, буде наше дитя колисати. Чуб. V. 339.