Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повід

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повід
Берлін: Українське слово, 1924

По́від, вода, м. Поводъ. Украдено в мене коня вороного і поводи з зеленого шовку. Чуб. V. 410. Ум. Повіде́ць.