Словарь української мови (1924)/повідбірати
| ◀ повідбивати | Словарь української мови П повідбірати |
повідвалювати ▶ |
|
Повідбіра́ти, ра́ю, єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали. АД. II. 111.
| ◀ повідбивати | Словарь української мови Борис Грінченко П повідбірати |
повідвалювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повідбірати
Борис Грінченко
1924
Повідбіра́ти, ра́ю, єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали. АД. II. 111.