Словарь української мови (1924)/повідець
| ◀ повідеркове | Словарь української мови П повідець |
повідживати ▶ |
|
Повіде́ць, дця́, м. 1) Ум. отъ повід. 2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32.
| ◀ повідеркове | Словарь української мови Борис Грінченко П повідець |
повідживати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повідець
Борис Грінченко
1924
Повіде́ць, дця́, м. 1) Ум. отъ повід. 2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32.