Словарь української мови (1924)/повідкопувати
| ◀ повідколупувати | Словарь української мови П повідкопувати |
повідкочувати ▶ |
|
Повідко́пувати, пую, єш, гл. Откопать (во множествѣ). Де які батько позакопував гроші, то тепер він повідкопував та й багатіє. Харьк.