Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повідкочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повідкочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Повідко́чувати, чую, єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.