Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повідтикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повідтикати
Берлін: Українське слово, 1924

Повідтика́ти, ка́ю, єш, гл. Откупорить (во множествѣ).