Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повідтинати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повідтинати
Берлін: Українське слово, 1924

Повідтина́ти, на́ю, єш, гл. Отрубить, отрѣзать (во множествѣ).