Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повідточувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повідточувати
Берлін: Українське слово, 1924

Повідто́чувати, чую, єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).