Словарь української мови (1924)/повідточувати

by Борис Грінченко

◀ повідтинати

Словарь української мови Борис Грінченко П повідточувати

повідтуляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повідто́чувати, чую, єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).