Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повідтуляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повідтуляти
Берлін: Українське слово, 1924

Повідтуля́ти, ля́ю, єш, гл. Открыть (во множествѣ).