Словарь української мови (1924)/поганяти
| ◀ поганяння | Словарь української мови П поганяти |
погар ▶ |
|
Поганя́ти, ня́ю, єш, гл. Погонять. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Ном. Оре милий своїм плугом, чужа мила поганяє. Мет. 57.
| ◀ поганяння | Словарь української мови Борис Грінченко П поганяти |
погар ▶ |
|
Словарь української мови — П
поганяти
Борис Грінченко
1924
Поганя́ти, ня́ю, єш, гл. Погонять. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Ном. Оре милий своїм плугом, чужа мила поганяє. Мет. 57.