Словарь української мови (1924)/погар

by Борис Грінченко

◀ поганяти

Словарь української мови Борис Грінченко П погар

погараздитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́гар, ра, м. 1) = Пугар. Єдин погар випила. Гол. III. 226. 2) = Погарь. Желех.