Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погасити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погасити
Берлін: Українське слово, 1924

Погаси́ти, шу́, сиш, гл. Потушить, погасить. А в рум'янцю така сила, що всі цвіти погасила. Чуб. V. 38.