Словарь української мови (1924)/поглядіти

by Борис Грінченко

◀ поглядатися

Словарь української мови Борис Грінченко П поглядіти

поглянути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Погля́діти, джу, диш, гл. 1) Посмотрѣть, поглядѣть. Піди, мила, погляди, чи всі коні вороні. Чуб. V. 739. 2) Пощупать. Погляділа кишеню, аж тютюнцю зо жменю. Грин. III. 561.