Словарь української мови (1924)/поглянути
| ◀ поглядіти | Словарь української мови П поглянути |
поглянутися ▶ |
|
Погля́нути, ну, неш, гл. Взглянуть. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37. Погляну я у віконце. Чуб. V. 649.
| ◀ поглядіти | Словарь української мови Борис Грінченко П поглянути |
поглянутися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поглянути
Борис Грінченко
1924
Погля́нути, ну, неш, гл. Взглянуть. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37. Погляну я у віконце. Чуб. V. 649.