Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погнисти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погнисти
Берлін: Українське слово, 1924

Погни́сти, погни́ти, нию́, є́ш, гл. Погнить. Картопля погнила на грядці.