Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погнути

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ погноїти Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погнути 		погнутися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Погну́ти, гну́, гне́ш, гл. Погнуть. Довгий кістлявий ніс його якось погнуло набік. Стор.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/погнути&oldid=514342