Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погноїти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погноїти
Берлін: Українське слово, 1924

Погної́ти, ною́, їш, гл. Дать сгнить. Вже на току погноїв хліб. Каменец. у.