Словарь української мови (1924)/погнітити
| ◀ погній | Словарь української мови П погнітити |
погноїти ▶ |
|
Погніти́ти, чу́, тиш, гл. Подавить, придавить (во множествѣ).
| ◀ погній | Словарь української мови Борис Грінченко П погнітити |
погноїти ▶ |
|
Словарь української мови — П
погнітити
Борис Грінченко
1924
Погніти́ти, чу́, тиш, гл. Подавить, придавить (во множествѣ).