Словарь української мови (1924)/погній
| ◀ погнівити | Словарь української мови П погній |
погнітити ▶ |
|
Погні́й, но́ю, м. Сильно унавоженная земля. НВолын. у. Черниг. г.
| ◀ погнівити | Словарь української мови Борис Грінченко П погній |
погнітити ▶ |
|
Словарь української мови — П
погній
Борис Грінченко
1924
Погні́й, но́ю, м. Сильно унавоженная земля. НВолын. у. Черниг. г.