Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погойднути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погойднути
Берлін: Українське слово, 1924

Погойдну́ти, дну́, не́ш, гл. Покачнуть (растеніе или что-либо висящее). Вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає. Чуб. II. 65.