Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погойдати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погойдати
Берлін: Українське слово, 1924

Погойда́ти, да́ю, єш, гл. Покачать (растеніе или что либо висящее). Сю ніч погуляєм, ляхів погойдаєм. Шевч. 153.