Словарь української мови (1924)/погоїтися
| ◀ погоїти | Словарь української мови П погоїтися |
погойдати ▶ |
|
Пого́їтися, го́їмося, го́їтеся, гл. Залѣчиться (во множествѣ). Ой коли б побив та й пожалував, до б мої раночки да й погоїлись. Чуб. V. 821.
| ◀ погоїти | Словарь української мови Борис Грінченко П погоїтися |
погойдати ▶ |
|
Словарь української мови — П
погоїтися
Борис Грінченко
1924
Пого́їтися, го́їмося, го́їтеся, гл. Залѣчиться (во множествѣ). Ой коли б побив та й пожалував, до б мої раночки да й погоїлись. Чуб. V. 821.