Словарь української мови (1924)/погоїти
| ◀ погожий | Словарь української мови П погоїти |
погоїтися ▶ |
|
Пого́їти, го́ю, їш, гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш. Черниг. у.
| ◀ погожий | Словарь української мови Борис Грінченко П погоїти |
погоїтися ▶ |
|
Словарь української мови — П
погоїти
Борис Грінченко
1924
Пого́їти, го́ю, їш, гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш. Черниг. у.