Словарь української мови (1924)/погорілець
| ◀ погористий | Словарь української мови П погорілець |
погорілий ▶ |
|
Погорі́лець, льця, м. Погорѣлецъ. Черк. у. Погорілець хліб ззів, а солому спалив. Ном.
| ◀ погористий | Словарь української мови Борис Грінченко П погорілець |
погорілий ▶ |
|
Словарь української мови — П
погорілець
Борис Грінченко
1924
Погорі́лець, льця, м. Погорѣлецъ. Черк. у. Погорілець хліб ззів, а солому спалив. Ном.