Словарь української мови (1924)/погорілий
| ◀ погорілець | Словарь української мови П погорілий |
погорілище ▶ |
|
Погорі́лий, а, е. 1) Погорѣлый. Боюся ще погорілу хату руйнувати. Шевч. 264. 2) Погорі́ле = Погорілля. На погоріле хоч шажок дайте. Макс.
| ◀ погорілець | Словарь української мови Борис Грінченко П погорілий |
погорілище ▶ |
|
Словарь української мови — П
погорілий
Борис Грінченко
1924
Погорі́лий, а, е. 1) Погорѣлый. Боюся ще погорілу хату руйнувати. Шевч. 264. 2) Погорі́ле = Погорілля. На погоріле хоч шажок дайте. Макс.