Словарь української мови (1924)/погостити

by Борис Грінченко

◀ погосподарювати

Словарь української мови Борис Грінченко П погостити

погоститися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Погости́ти, щу́, стиш, гл. Угостить, принять какъ гостя. Прийняла їх у хату, але не мала чим їх погостити. Гн. I. 93. Нас… так файно погостив. Гн. II. 41. Запросив і погостив їх дуже красно. Драг. 121.