Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погоститися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погоститися
Берлін: Українське слово, 1924

Погости́тися, щу́ся, стишся, гл. Быть въ гостяхъ, провести время съ гостями. Ой устань, мила, та й пробудися, я до тебе прийшов погоститься. Чуб. V. 48. Запросим до себе та погостимося трохи. Чуб. II. 630.