Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погризти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погризти
Берлін: Українське слово, 1924

Погри́зти, зу́, зе́ш, гл. Погрызть, изгрызть. І погризе йому сустави й жили. К. Іов. 39.