Словарь української мови (1924)/погризтися

by Борис Грінченко

◀ погризти

Словарь української мови Борис Грінченко П погризтися

погримати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Погри́зтися, зу́ся, зе́шся, гл. 1) Погрызться. 2) Поссориться. Се не собаки, се два брати, що погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. I. 306.