Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погубитель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погубитель
Берлін: Українське слово, 1924

Погуби́тель, ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв.