Словарь української мови (1924)/погук

by Борис Грінченко

◀ погудка

Словарь української мови Борис Грінченко П погук

погукати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́гук, ку, м. Выкрикъ; крикъ; призывный крикъ. Чуб. III. 104. Заспівайте Господеві пісню псальму нову гарно, любо з погуками співайте здорові. К. Псал. 73.