Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погірник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погірник
Берлін: Українське слово, 1924

Погірни́к, ка́, м. = Погар 2. Желех. Пастбище для дойныхъ овецъ. Шух. I. 215.