Словарь української мови (1924)/подих
| ◀ подирчати | Словарь української мови П подих |
подихати ▶ |
|
По́дих, ху, м. Дыханіе; дуновеніе. К. ХП. 23. Гріє їй своїм подихом руки. Г. Барв. 537. Подих ночної прохолоди. К. МХ. 21.
| ◀ подирчати | Словарь української мови Борис Грінченко П подих |
подихати ▶ |
|
Словарь української мови — П
подих
Борис Грінченко
1924
По́дих, ху, м. Дыханіе; дуновеніе. К. ХП. 23. Гріє їй своїм подихом руки. Г. Барв. 537. Подих ночної прохолоди. К. МХ. 21.