Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подоволочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подоволочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Подоволо́чувати, чую, єш, гл. Окончить бороновать послѣ посѣва (во многихъ мѣстахъ).