Словарь української мови (1924)/подовш
| ◀ подоволочувати | Словарь української мови П подовш |
подовшати ▶ |
|
Подо́вш, нар. Вдоль. Летить сова подовш села. Мил. 63. Тоді вчи, як упоперек на лавці лежить, а як подовш ляже, то тоді вже його трудно вчити. Ном.