Словарь української мови (1924)/подолок

by Борис Грінченко

◀ подоловлювати

Словарь української мови Борис Грінченко П подолок

подолуплювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Подо́лок, лка, м. 1) Юбка изъ холста. Угор. Ой ти руський, а я полька, не досягай ми до подолка, бо в подолку три таляри, що ми хлопці надавали. Чуб. V. 1163. 2) = Поділок. Чаще мн. Подо́лки. КС. 1893. V. 283.