Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подолуплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подолуплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Подолу́плювати, люю, єш, гл. Долупить (во множествѣ).