Словарь української мови (1924)/подоїздити
| ◀ подоїдати | Словарь української мови П подоїздити |
подоїти ▶ |
|
Подоїзди́ти, димо́, дите́, гл. Доѣхать (о многихъ). Подоїздили всі до яру та й поставали: повен води — не переїдеш. Харьк.
| ◀ подоїдати | Словарь української мови Борис Грінченко П подоїздити |
подоїти ▶ |
|
Словарь української мови — П
подоїздити
Борис Грінченко
1924
Подоїзди́ти, димо́, дите́, гл. Доѣхать (о многихъ). Подоїздили всі до яру та й поставали: повен води — не переїдеш. Харьк.