Словарь української мови (1924)/подоїти
| ◀ подоїздити | Словарь української мови П подоїти |
подок ▶ |
|
Подої́ти, дою́, їш, гл. Подоить. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала. Чуб.
| ◀ подоїздити | Словарь української мови Борис Грінченко П подоїти |
подок ▶ |
|
Словарь української мови — П
подоїти
Борис Грінченко
1924
Подої́ти, дою́, їш, гл. Подоить. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала. Чуб.