Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подок
Берлін: Українське слово, 1924

Подо́к, дка́, м. 1) Ум. отъ під. 2) Въ мельницѣ: возвышеніе, гдѣ находятся жернова. Шух. I. 112.