Словарь української мови (1924)/подок

by Борис Грінченко

◀ подоїти

Словарь української мови Борис Грінченко П подок

подоколювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Подо́к, дка́, м. 1) Ум. отъ під. 2) Въ мельницѣ: возвышеніе, гдѣ находятся жернова. Шух. I. 112.