Словарь української мови (1924)/подробиця
Зовнішній вигляд
◀ подробити | Словарь української мови П подробиця |
подрочити ▶ |
|
Подро́биця, ці, ж. 1) Мелочь. Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця. Нѣжин. у. Подро́бицею. По мелочамъ; въ розницу. Коли гуртом не продають, то подробицею (горілку). 2) Подробность. Прохаєте оповістити вам усяку пригоду у подробиці. МВ. III. 51.