Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подрочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подрочити
Берлін: Українське слово, 1924

Подрочи́ти, чу́, чиш, гл. = Подратувати.