Словарь української мови (1924)/подужчати

by Борис Грінченко

◀ подужувати

Словарь української мови Борис Грінченко П подужчати

подумання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поду́жчати, чаю, єш, гл. Сдѣлаться сильнѣе, здоровѣе. От як зачала та конячка гризти траву, то й трошки подужчала. Рудч. Ск. II. 16. Слабим, щоб подужчали, давав пить по маленькому кухлику горілки. Стор. МПр. 165.