Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подутися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подутися
Берлін: Українське слово, 1924

Поду́тися, дмемо́ся, дмете́ся, гл. 1) Надуться, напыжиться (о многихъ). 2) Надуться, разсердиться (о многихъ). Ой уже ж наші та вороженьки та усі подулися. Гол. I. 256. 3) Потускнѣть, затуманиться. Зорі подулися.