Словарь української мови (1924)/подушити

by Борис Грінченко

◀ подушечка

Словарь української мови Борис Грінченко П подушити

подушка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Подуши́ти, шу́, шиш 1) Задушить (многихъ). Ховайтесь, казала лисичка, бо він же прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. I. 24. 2) Надавить. Воздух подушить і вижене воду з лівера. Дещо.