Словарь української мови (1924)/поділятися
| ◀ поділяти | Словарь української мови П поділятися |
подімство ▶ |
|
Поділя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. поділи́тися, лю́ся, лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. Мнж. 87. З ними щоденним добром поділяюсь. К. Дз. 230. Стали поділятися. Чуб. I. 132. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Рудч. Ск. I. 165. Грішми вони поділились. Рудч. Ск. I. 192. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют. АД. I. 291.