Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пожежний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пожежний
Берлін: Українське слово, 1924

Поже́жний, а, е. 1) Пожарный. 2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші. Васильк. у. 3) Поже́жна спра́ва. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа. Васильк. у.